МУШЛЯ КОВДРИ

                             У  мушлю  ковдри  заховаюсь  від  тарифів,
                             Сама  собі  скажу,  що  ніби-то  все  добре,
                             Це  –  не  останній  із  наземних  рифів,
                             Тягнути  ще  з    собою  лиха  торбу.

                             І  сумно,  як  звикаєш  вже  до  болю,
                             На  фоні  віл  рахуєш  мідяки,
                             Шукаєш  у  собі  цю  пані  Волю,
                             Громами  б’ють  в  лице  важкі  роки.

                             Хтось  відкладає  щастя  нам  на  завтра,
                             А  сам  іще  сповідує  марксизм,
                             Я  хочу  вже!  На  фініші…Хоч  правда:
                             У  декого  давно  -  вже  комунізм.

                             Із  мушлі  ковдри  вилізу  уранці
                             І  знов  –  по  колу  цього  лиха  пуд.
                             А  на  спині  –  спакований    у  ранці
                             Нелегких  днів  призначений  маршрут.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698493
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 04.11.2016
автор: Шостацька Людмила