Я чекав, як і всі мого віку,
На міленіум, еру нову.
Невелику знаходив я втіху
У пласкому старому ставу,
У полях ковилово-пшеничних,
Де ховається серце моє,
У просторах і друзях найближчих.
Бачив я, що цей час настає …
Проминуло. Лишилися згадки
Про країну дитячих надій.
Та по ворогу вже не з рогатки
Вдарив я і одноліток мій
За полів золоті оті латки –
За країну дитячих надій.
21.08.2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698563
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.11.2016
автор: Анатолій Білий