Чуєш, ненько, моя Україно,
Сколихнули простори "курли"?!
Ключ спізнілий врізається в небо
І летять, і летять журавлі.
Скупий промінь черкнув наостанок
По підбитому вітром крилі.
Опустилась пір’їнка на ганок,
Де фугас вирив яму в дворі.
Скельця битого скла на підлозі,
Під вікном плачуть мальви в журбі.
Йдуть бійці по пустинній дорозі,
Їх гартується воля в борні.
04.11.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698583
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2016
автор: Валентина Ланевич