Війна

 Ревуть  гармати  в  мотивах  лиха
Руйнують  мрії,  калічать  долі
Вмирають  люди,  які  як  птиці
Бажають  жити  завжди  на  волі

Їх  гнізда-хати  -  згорають,    тліють
В  кайданах  болі  в  них  крила-руки
І  душі  плачуть,  коли  над  тілом
Кружляють  в  зграях  голодні  круки

Цей  світ  безглуздий,  то  біль,  то  зрада
Тут  в  ріках  крові  спливають  роки
І  знов  проходять  нові  покоління
Смертельних  воєн  сумні  уроки

Не  вчить  їх  доля  ,  знов  плачуть  діти
Їм  Сонце  світло  своє  не  дарить
Солдат  в  окопі  ,  як  його  предки
Про  Перемогу  для  себе  марить

Нема  тут  правди,  та  вряд  чи  й  буде
Як  тіло  гине  -  душа  страждає
Яка  різниця    де  зло  шукати
Коли  тут  навіть  -  добро  вбиває...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698590
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.11.2016
автор: fadeev1601