Був вересень. Гарячий, як твій погляд…

Був  вересень.  Гарячий,  як  твій  погляд.
Був  вересень.  Вологий,  як  сльоза.
Та  зустріч  не  була  дарунком  долі.
Це  просто  ти  мені  все  підказав.

Ти  нагадав  мені  когось  чужого  –
Далекого,  померлого,  зі  сну…
У  ньому  не  було  чогось  святого,
Це  я  десь  втратила  свою  весну.

Ти  міг  мене  любити,  як  той  інший,
Ти  міг  померти,  впасти  на  війні.
Ти  міг  би  не  читати  моїх  віршів,
Можливо,  лиш  прийшов  би  в  мої  сни.

Та  я  тебе,  звичайно,  б  не  впізнала.
Міг  бути  квітень,  лютий,  листопад…
І  я  тебе  б,  тим  більше,  не  чекала,
Ти  зник  би,  як  останній  зорепад.

Був  вересень.  Вологий  і  гарячий.
Був  вересень.  Підкорений  життям.
Ти    знаєш,  я  вже  більш  не  плачу,
Але  й  тебе  не  бачу  вже  дитям.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698785
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2016
автор: Ксенія Валері