Холодний вагон потягу
Стрічає мене стримано,
Миттєві хвилини відчаю
Заповнює новими римами…
Сновигають поруч постаті
Старі й молоді з валізками,
Сховаюсь від цього в просторі
Й пройду знов життя відрізками
Вікна,вагони,потяги..
За ними життя вирує
Думками витаю між ними
Мене ж все-одно не чують…
Галина Рибачук-Прач.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698910
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2016
автор: Галина Р