У зимну пору, в день відлиги,
Блукали вуличками Риги –
І тішив рідний закордон.
У затишній кав’ярні міста
Хвалили акордеоніста
За пречудовий вальс-бостон.
Високі шпильчасті собори,
Ріка, затока, подих моря –
Все прозирало крізь віки.
Неквапна мова, світлі люди…
Було нам приязно повсюди,
Хоча й були, мов диваки.
Тут знали тайни замки, вежі,
Мости і порт на прибережжі,
Бруківка із чужих століть.
У все вплітався запах кави,
І все вражало, бо цікаве.
А на цікавім світ стоїть!
6.11.2016.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699000
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.11.2016
автор: Вячеслав Романовський