Я відмовляюсь купувать ROSHEN!
Гірчить без міри сплачений податок,
Отрута зради квилить поміж вен
Од логотипу маркетів і яток.
Не солодіть, панотче, божі дні,
В мізках етнічних не цукрова вата.
Й в горняті долі, рунами на дні,
Намулок мрії тліє винувато.
Я відмовляюсь купувать ROSHEN!
Немає коштів погасить кредити,
– Куди ти йдеш? – запитує Гоген, –
Нагою плоттю душу не зігріти.
А чи вона (душа) у тілі є?
Злетіла в Ирій бавити вовчиці.
Сіроми ж щедро молоко своє
Дурним ягнятам доять у криниці.
Я відмовляюсь купувать ROSHEN!
Батьківський вітер ситом ув'язнили…
Пробачте, панство, це в мені люмпен
Змінив хоругви на мужицькі вила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699222
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.11.2016
автор: Нея