Ти завжди дожидалася звістки
Чи успішно пройшов я весь шлях
Від твоєї чудної усмішки
До блаженного спокою в снах.
Ти ніколи не була байдужа
До натхнення й нових відчуттів,
Що осилити я не подужав
Хоч би як сам того захотів.
Ти вогнем все остуджуєш душу.
Хоч горить, та погрітися зась.
Краще лікті собі я укушу
Ніж побачу твою іпостась.
Бо не здатний тебе і позвати.
Вже не знаю твого я ім'я.
Шлях пройшов і пора вже йти спати.
Та чи звістка остання моя?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699261
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2016
автор: green joel