Так не помiтно відлетіли птахи,
Та дуже швидко лине час,
Помiж старенькi кольоровi дахи,
І до весни незгадують про нас.
Та дуже скоро час минає,
Вiн не вiщуе де й коли,
Потрохи пам'ять відбирає,
I залишае назавжди.
Мы зберiгаем спогад про минуле,
Старенькi фото на стiнi,
Старе, змальоване, знебуле.
Неначе все було у сні...
А.І.А. 2016. ..подих...натхнення...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699324
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2016
автор: Ірена