Когда Вам очень, очень плохо,
И мЫслей осаждают блохи,
Вы помолитесь за других.
За тех, кто от войны страдают,
Ребят, что кровью истекают,
Кому сейчас гораздо хуже,
Остался кто без сына, мужа.
Вы помолитесь за своих.
За всех детей осиротевших
И тех, в подвалы не успевших...
За тех, кто ждал и не дождался,
Кто без любимого остался.
Вы помолитесь за родных.
За всех, оставшихся без крова,
Чтоб землю возвратили снова.
За тех, кто в стороне затменья,
Чтоб снизошло на них прозренье.
Вы помолитесь за чужих.
Тогда отступит ваша тяжесть,
И робко постучится радость.
Вы помолитесь за других...
КОЛИ ВАМ ТЯЖКО...
Коли вам тяжко дуже, друже,
Поранена душа і тужить,
Молитеся за інших ви.
За тих, хто від війни страждають,
За хлопців, кров'ю що спливають.
Хто втратив сина, доньку, брата,
Тим гірше зараз набагато.
Молитеся за рідних ви.
Дітей, що сиротами стали –
Батьки не встигли у підвали.
Тих, хто чекав, не дочекався,
Любити марно сподівався.
Молитеся за близьких ви.
Хто залишився без домівки,
Співали де колись гаївки.
За тих, що втратили коріння,
щоб їх осяяло прозріння.
Творіть ви щирі молитвИ.
Тоді відступить ваша тяжкість,
Постукає тихенько радість.
Молитеся за інших ви...
18.03.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699334
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 08.11.2016
автор: Володимир Байкалов