Вже рік минув, минув вже рік,
Та скільки того часу...
Ще жив і мріяв ти торік,
А нині ще немає спасу
Від болю, розпачу і сліз,
Від туги, від жалю, страждання...
Пустили потяг під укіс,
Що віз тепло й кохання.
А ще багато доброти,
Уваги, ласки й розуміння,
Що просто вмів давати ти
Від серця щирого горіння.
Клясти чи дякувати долі,
Що нас звела й навіки роз"єднала,
Що стільки випила я болю...
Але ж і щастя мала !
За діти дякую тобі,
За кожну мить, що жив для мене.
Ти всім для мене був в житті.
Молила б час... та не поверне...
10.10.05.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699414
Рубрика: Присвячення
дата надходження 08.11.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова