незряче

сумуєш  за  літом?
подмухай  на  його  нерви
посоли  його  рани
порахуй  йому  ребра
сухі  й  худорляві
ті  що  під  серцем
чи  всі  на  місці
чи  чогось  не  вистачає

старече  й  білобороде
воно  просто  по  світу
бродить
просить  тепла  німого
із  крихтою  любові
самотнє  як  пес
кудлатий
в  нім  блохи
як  квартиранти
самотнє  до  щему  в  горлі
до  тиші  лавини  суму
намацує  стежки
незряче

хто  йому  вкаже  дорогу
якщо  й  осінь  його  вже
не  бачить?

8  листопада  2016  [05:33]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699425
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2016
автор: Віктор Шупер