Я ношу природний панцир,
Що міцний, неначе криця,
Він для мене, мов фортеця.
Ходжу дуже помаленько.
Як зустріну небезпеку,
Швидко голову ховаю,
Хоч ворогів майже не маю
Я а ні близько, ні далеко.
За повільний дуже рух
І за те, що надто товста,
Але мудра я і добра...
(Черепахою) зовуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699467
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 09.11.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський