Фресіс Гойя і гітара. Саме так.
Неспішно з пальців магія стікає на метал,
Вплітаючи мелодію красиву в простір, мов алмаз,
Звабливо, вишукано, геніально просто так …
Неначе знов у юність завітав …
І із дитинства родом, фігуровая мадам
В французькому вечірнім платті аж до п’ят,
Фантазій неаморфних доторк по оголених плечах,
Парфум приємних ледве чутний аромат …
Цілунок. Фото. Посмішка. Прощай.
9.11.2016
(фото - моє )
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699566
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 09.11.2016
автор: Лєна Дадукевич