Зречена любов колись і кимось
Над шляхами і вершинами століть,
Птахою безплідною у ранах
Над піснями і легендами летить.
Зречена любов , осиротіла
Молиться до хати, щоб теплом
Пригорнутись дотиком до тіла,
Тінню промайнути під вікном.
Зречена любов ошаленіла
Тягне чорну шаль понад серця...
А була вона, як лебідь,-біла,
Як збиралася невинно до вінця.
Зречена любов на перехрестях
Доль людських, розсипаних тривог...
Ту... нещасну ? Ні, не треба нести,
Хай оберігає її Бог.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699584
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова