Вересень
Сорокарічним...
Така прекрасна осінь, щира і відверта.
Але я знітилась: невже вона прийшла!
Я вірила в продовження уперто,
"Ще не кінець!" - так прагнула душа.
Завісу геть! Це вересень... Моя пора,
Межа сезонів, айстро-яблунева мить.
Глибокі барви, терпкі аромати,
Й така непізнана блакить.
Моє гаряче літо переллється
У зрілу теплу осінь через край.
На мить у серці туга відгукненься,
Але я не покликаю його :"Чекай!"
Я насолоджуюсь тобою, осінь,
І вже я не боюсь, що дні ції минуть.
Я вільно дихаю достиглим зрілим цвітом,
І зараз я така, якою хочу буть!
©Олена Зінченко 2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699592
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.11.2016
автор: Zinthenko Olena