Сірим фоном над світом - вічність.
Засипає снігами в милю
Знов зіжмакану душу. Дійсність
Безнадійно розплющить сила
Сліз, що падають у глиб тебе,
Знерухомить стрімка отруйність.
Бовванієш під сонним небом,
Загубивши тривожну сутність,
Що бентежила серця голод
Смаком мрії, придихом волі.
Стовп соляний і вічний холод
Тиші. Осені думи голі,
Неприкриті вже навіть вітром
Про зимову спокійну сплячку
Неприкаяно линуть світом -
Все шукають кінця позначку.
..І лиш сліз, що упали в тебе
Знерухомлює зла отруйність
Незахищене голе небо,
Де блукає тривожна сутність...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699598
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.11.2016
автор: Мар’я Гафінець