[i]Олена:[/i]
Стріл
світла
витримать
сили нема!
[i]Паріс: [/i]
Сили немає
далі у спокої
ночі блукати.
[i]О. : [/i]
Вогонь
тілом безпам'ятні тіні
знов обгортає, в жорстокости
рівний до пекла запеклих синів.
[i]П. : [/i]
Кличемо гучно, побиті за слово
[i]О+П :[/i] Боже,
[i]О. :[/i] Владико, допоки відкладено
[i]О+П :[/i] помсту і суд проживаючим там, на землі?
[i]П. :[/i] Доки товпитися нам біля ями живої,
з чорним, гарячим,
[i]О+П :[/i] гарячим, гарячим вином, та
срібноцвяхованих лез обминати болючий паркан?
[i]О. :[/i] Помсти живим
[i]П. :[/i] ми благаємо, помсти живущим за нашу
[i]О+П :[/i] КРОВ,
[i]П. :[/i] від жертовника пекла
[i]О. : [/i]не нас повертай,
[i]О+П :[/i] о, благаю,
[i]О. :[/i] в тіло затиснувши, -
[i]О+П :[/i] ЇХ перелий до пекельної чари.
*
**
***
****
*****
******
*******
*********
[i]П. :[/i] Хто?..
[i]О. : [/i]Тінь я.
[i]П. :[/i] Іменем
тіні - і я
вкритий довіку.
[i]О. :[/i] Попіл вітрилами
знову стає при словах
дивних. Знайомий цей голос...
[i]П. :[/i] Пальці пригадують золото
кучерів...
[i]О. :[/i] губи торкались моїх...
[i]П. :[/i] Пісня веселка...
[i]О. :[/i] обіймів стискання...
[i]П. :[/i] Люба!
[i]О. : [/i]Коханий! Як звешся - пригадую -
ні, не приходить ім'я найдорожче... - Паріс!
[i]П. : [/i]Люба - Олено!
[i]О. :[/i] Олена? Здається негарно...
[i]П. :[/i] Сяєш лицем ти!
[i]О. :[/i] Жалоба стає білосніжними
шатами. Вічність без тебе порожня, як день дощовий.
[i]П. :[/i] Разом з тобою і день дощовий - наче вічним здається.
Тут би поставити три нам шатра: для Олени найперший,
другий - мені, а останній, найкращий, богині любові.
*
**
***
****
*****
******
*******
*********
[i]П. : [/i]Ти
чуєш
радісну
пісню?
[i]О. :[/i] Життя
кличе до себе.
[i]П. : [/i]Холодно світові.
[i]О. : [/i]Наше кохання йому
силу дарує живлющу.
[i]П. :[/i] Бачиш, цариця з володарем
нас зустрічають, скоріше він - бог...
[i]О. :[/i] Швидше богиня - вона, я боюся -
Олю розлюбиш ти, ближче підходячи...
[i]П. : [/i]Що ти, ніколи! Вона недостойна служить
милій Олені - це ти мені вірна лишайся,
бачачи бога-царя.
[i]О. :[/i] Подивися, як рисами
дивно він схожий на тебе!
[i]П. :[/i] А жінка - то ж ти у люстрі!
[i]О. :[/i] Наші тіла нас чекають перлинами плоті, коштовні -
[i]П. :[/i] Душу чекають воскреслу осяйні нечувані шати -
[i]О+П :[/i] Слава у вишніх тобі, усесильна богине любові!
*
**
***
****
*****
******
*******
*********
==========
Змухлював я тут, що називається. Типу це прадавня поема, тому поки вона дійшла до нашого часу, то зникли деякі частини та ж тому лишилися порожечі (тут виявлені зірочками, які не треба виписувати словами, що зручно та приємно). Томув тут строфа + зірочки + строфа + зірочки... А загально нібито-начебто зберігається об"єм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699824
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2016
автор: dydd_panas