Було й минуло. Спогадом забутим,
Дощем змиває, блякне, щось шепоче
Отим одним ледь чутним: Хочу бути
Лише з тобою… Потай росить очі.
Зрадливі видають. Та вітер все ковта,
Висушує дощенту їх невинних.
Та спомин той ховається в вустах –
Гірчить ще медом із полів полинних.
Було й минуло. Вітер не голосить,
Прошаленів над стернями жалю.
Мов граючись, куйовдить мої коси,
Шукаючи несказане «люблю».
[youtube]https://youtu.be/j5-UCw22Et0[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699976
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2016
автор: Олена Жежук