БІЛЯ КАМІНА…

   Біля  каміна…

Біля  каміна…  знов  тебе  чекаю…
І  строфи    десь  спливають  по  зимі,
Лиш  тільки  римою,  вогнем  палаю,
І  полум’ям  бентежать  миті  ті…  
Біля  каміна  знов  тебе  чекаю…

Біля  каміна…  полум’я  вогню…
Воно  мене  бентежить…я  згораю
Чекаю…    слів,  які  я  так  люблю,
Які  палають  в  пам’яті  розмаю!

Мене  примушуєш  забути…  і  кохати,
Любити  й  не  любити  до  без  тям!
У  мареві  надії  знов  страждати…
Із  вірою  нездійснених  бажань.

Я  так  втомилася  тебе  чекати!
Такі  підступні  в  сутінках  думки…
Тут,  біля  вогнища,  готова  я  кохати!
Лише  прошу,  молю  прийди…

Біля  каміна…  я  прошу…
Хочу  забути  все…  і  замовкаю.
Я  так  молю…  люблю…  люблю!
Тебе,  лише  тебе,  мій  соколе,  чекаю!

12.  11.  2016  м.  Львів  автор  Наталія  Калиновська

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700129
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2016
автор: Наталі Калиновська