Якби мені вітром…

В  очах  твоїх  погляд,  в  якому  безкрая  весна;
Вуста  -  маків  цвіту  пелюстки  палкі,  наче  літо;
У  дотиках  -  ніжність,  якої  ще  досі  не  знав.
Моєму  єству  в  їх  полоні  так  солодко  тліти.

Гра  сонця  і  шовку  у  безлічі  тихих  вистав:
В  цілованих  осінню  пасмах  рудого  волосся.
Якби  мені  вітром  на  віки  залишитись  там,
Розлук  пізнавать  із  тобою  би  не  довелося...

Якби  мені  вітром...  А  я  всього-на-всього  -  сніг.
Втрачаю  себе  у  коханні,  в  гарячих  долонях.
Тримаєш  так  міцно  мене  у  обіймах  своїх...
Згасаючим  блиском  сльози  я  стікаю  по  скронях.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700152
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2016
автор: Бойчук Роман