А опинившись в круговерті,
я теж – частково – круговерть.
І це очікування смерті
іще жахливіше, ніж смерть.
Я захлинаюся у вирі ,
який нікому не спинить,
в своїй беззахисній квартирі,
де страх по стінах цебенить.
І що мені права й закони –
ці гострі фрези вільних фраз?
А місто ігнорує сонно
чудовиська моїх образ.
Йду на заклання, йду смиренно,
байдужа до хвали й хули.
…Та все ж є винятковість енних,
що з виру вирватись – змогли!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700163
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 12.11.2016
автор: Любов Матузок