Ти пишеш мене

Ці  рими  із  тих,    що  втікають  крізь  сито  думок,  
Де  пальці  твої  пропікають  не  тіло,    а  глибше.  
У  плетиві  днів  під  сузір'ям  впольованих  риб  ще
Є  для  нас  місце  /і  купіль  в  колисці  зірок/.

Зухвалими  тінями  вірші  торкаються  пліч
Моїх.    Твої  вірші  вростаються  жаром  під  шкіру,  
Де  в  літері  кожній  мене  ти,  як  справжню  офіру,  
Приносиш  у  жертву  собі.    Наче  пісню  сторіч

Ти  пишеш  мене.    Я  клітинно  вбираю  перо
Чорнильним  цілунком  -  дощенту  згорають  кордони
Між  нами.  Збудуємо  стіни  свого  Вавилону  -  
І  тиша  розплавиться  в  слові  й  ввійде  під  ребро

Пустелею  ніжності.    Слухай  її,    не  читай.  
Вона  розповість,    як  в  душі  розливається  повінь
І  кожна  краплина  води  тобі  стане  за  сповідь
Мою...
 /Тільки  серця,    прошу,    мій  піїте,    не  край...  /

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700165
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 12.11.2016
автор: Олена Вишневська