В1длуння
Надежда Мартынова /Данчак/
“Разом нас багато, нас не подолати”, -
Так радісно співали, що аж відлуння закричало,
-Як, що Вас так багато, пора гуманно вас кінчати,
Підвищив ціни в два-три рази, щоб олігархам-бідним дати,
А ви, той “сіренький народе”, тоді вже будете співати:
“Цінами можете нас подолати, в труну нас загнати,
І мільйона – два, три, п*ять нас не до рахувати».
Ми не бидло, ми не козли і не трусливі “хохли”.
Нас можна ще трохи як “кур” общипати та обібрати.
Ногами розтерти, на нас поплювали, пінку зібрати.
І в яму з непотребом нас поскидати, брехнею залити мізки...
То як воно сталось? – 50 мільйонів - треба звести...
П’ять /двадцять/ років добробут зростав, ВВП підіймалось.
П’ять, а то й більше, мільйонів куди подівалось?
А відлуння кричало : « нас стало, нас стало…».
© Copyright: Надежда Мартынова Данчак, 2011
Свидетельство о публикации №111050503633
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700269
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2016
автор: nadegda