Куди не глянь, одні лиш суки,
Як заїбало блядство вже мене,
А де ж духовність?
Її за гроші не купити,
Як лярву,
Що за рогом палить американські цигарки,
Вбиваючи в собі коняку!
Духовність вирвали з свідомості людей,
Як непотрібну бадилляку;
Мораль втонула в гранчаку,
Краса згнила в пизді між ніг худих...
Чому ж я мушу бути кращим за других?
Художник я,
А нам художникам пизьдіть не долиця!
Сидим собі тихесенько в куточку, спостерігаєм
Королев, блядей і злоїбучий плин життя.
За це нас підарасами назвали...
Мені це похуй!
Бо все одно всі інші ходять, як примари -
Знедолені та голі -
Якщо й прикрашені хутром песця.
А ми продовжуєм їбашить на холстах,
Почухуючи жопу арфою співця!
У цьому наша сіль - тож слава Аполону!
Хоч слава та і трішечки брудна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=70031
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.04.2008
автор: Sora