"Немає пророка в своїй Вітчизні"
(диптих)
1
Я у пітьмі навпомацки блукаю,
Та не припиниш Ти страждань моїх.
Скажи мені, чом пращуром був Каїн?..
Чом не відвів Ти братовбивства гріх?..
Кров на руках ніколи не відмити.
Дедалі світ бездушніше стає...
Але усе ж таки знайшовся Митар,
Що в бруд жбурнув все золото своє,
Щоб йти за Тим, хто має серце щире,
За Тим, хто світ несе в своїй душі,
За Тим, у кого є Мета і Віра,
І кóму біль чужого – не чужий...
Чи знайдемо ми шлях у Царство Горнє?..
Чи Зради хрест довіку нам нести?..
Скажи мені навіщо Ти дозволив
Нам Сина розіпнути на Хресті?...
Петро, Андрій, Клеонік... Далі – буде,
Бо в нас живуть Пілати та Іуди...
2
Я відповідь шукатиму до скону
На ці питання, начебто прості...
А у церквах ридатимуть ікони...
А у крові тонутимуть хрести...
Це тільки квіточки... А далі – буде,
Бо в нас живуть Пілати та Іуди...
18 листопада 2013 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700355
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.11.2016
автор: Полякова Ника