У полі нічному
ходила дівиця,
то була дівиця
зоря-зоряниця,
зірки засвітила
і місяць водила,
по синьому небу
лебідкою плила.
В небесному полі
лиш зіроньки сяють,
краями весело
усім нам моргають,
усю нічку у небі
світитимуть зорі
всі разом, парами
і гаснуть поволі.
Зірки не загаснуть
у ясному небі,
світити на небі
уночі їм треба,
у дім заглянути,
щоб міг до світанку
кожен відпочить
до наступного ранку.
Зоря-зоряниця,
красная дівиця
по небу ходила
і зірки світила,
та ось зажевріє
на сході світанок,
зірки гаснуть, добрий
буде уже ранок.
8.10.2016.
Анімація із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700607
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 14.11.2016
автор: Светлана Борщ