Сніговий колапс,
віхоли таймлапс* .
Сновигають орачі заметові,
слонами
в іграх шлюбних.
Обійму за стан,
закляка екран.
Непереливки на холоді планшетові,
у селфі
цокозубних.
Ти - замерзла теж?
Радощів - без меж!
Адже, врешті, дочекалася
пухнастого,
мов з кігтиками,
снігу!
Я - боржник йому!
Міцно обійму.
І мерщій дозволю
почуттям
гуцати
з підстрибами
джигу...
15.11.16
* всі ж знають, що то є
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700653
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2016
автор: Микола Шевченко