Я тебе не осуджую,
а просто не розумію:
як,
доторкаючись устами
до святої води,
можеш вихлюпувати з них
чорну магму?
як,
ставлячи на собі хрест
по кілька разів на день,
тими самими пальцями
безжалісно
впиваєшся в шию коханої?
як,
нібито заручаючись Господом
у щоденних справах,
пантруєш обпатрати
кожду невинну курку?
як,
претендуючи на пошанування,
не хочеш навіть спробувати
шанувати когось?
І навіть, коли хтось намагається
щось казати про це тобі,
спопеляєш його
у пекельному вогні,
що виривається
з твоїх очей і ніздрів!
Ні, я не осуджую тебе.
Просто не розумію...
15.11.16 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700678
Рубрика: Верлібр
дата надходження 15.11.2016
автор: Леся Геник