Вже жовту осінь зима веде в танок
і закружляли у сніжинок хуртовині.
Під музику замріяних зірок,
сніг розсипає по червоній горобині.
Зима і осінь, осінь і зима,
гар"яче серце стигне у морози.
Підкралася у осінь крадькома
і проливає кришталеві сльози.
І кружляють в танці заметілі,
знімаючи осінне полотно.
Накинувши на плечі шуби білі,
хоч холоду не чують все одно.
Льодяне серце і душа і сльози,
зі снігу тіло виліплене теж.
За танець осені дарує білі рози
і радості зими немає меж.
Автор Лариса Мандзюк.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700789
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.11.2016
автор: -