Він любив, обіцяв бути з нею,
А вона з ним проводила час.
І не іншій в думках був із нею
Насміхалась над ним кожен раз.
Він показував зорі на небі,
Їй ввижались лиш цятки пусті.
Він любив, та цього їй не треба
І не треба слова їй усі.
Час настав і вона не жаліла
Розвернулась і просто пішла.
Так, як він, жить вона не уміла.
Не потрібне із ним їй життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700818
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2016
автор: Юлія Мартинюк