Вона була справжньою леді.
Пила лише тричі на день.
Малюючи звірів на пледі,
Вона п'яна співала пісень.
Вона любила дешеве вино
І читала старезні романи.
Наче кісточки у доміно,
Падали мрії і самообмани.
Вона ридала під звуки дощу
І ковтала власнії сльози.
Вона тиxо кричала:"Прощу!"
Й лише трохи збільшила дози.
Вона довго сиділа в кімнаті
І вічно слухала тишу
У пошарпаному халаті.
Вже й не мріяла вступити до вишу.
Вона любила нічні міста,
На які все дивилася з вікон.
"Вже не вийде з нового листа"-
Знання, що приходять із віком.
Вона шаленіла від дивних речей
І заповнила ними хату.
Їй не вийшло сховатися від очей,
Які віщували їй страту.
А вона була справжньою леді.
Пила лише тричі на день.
Малюючи звірів на пледі,
Вона п'яна співала пісень.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700983
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.11.2016
автор: Чудна Пташина