Тремти, тремти, проклятий світом враже,
Недовго вже зосталося шипіть,
Настане час, і, як завжди, покаже
Дорогу - смерть всіх пройдених століть.
Дорога-смерть - як в спорті естафета,
Дорога-смерть-як мати і сестра...
В мороз згірчить невлежана Ренета...
А ворог косить, смерть все забира...
Дорога-смерть, - щоб утвердитись в рості,
В рішучості ствердитись і красі...
В тім... що в дитинство не прийшло у гості
І дало народитись сатані..
І що залишиш по дорозі смерті ?
Закон не підлаштуєш ,-" Вічно жить"
Хрести... хрести... - обшарпані, обдерті
Тих, хто хотіли світ весь покорить.
А втім... не хрест покриє твоє тіло,
Ту оболонку звірських злодіянь,
Що світ людською кровию поїло...
Гарант і демон душ і сподівань.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700986
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.11.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова