Ох, як тяжко...
Зішкребіть з себе тихо лихо,
Та віддайте вовкам на втіху.
Це не важко!
Сіро, немило?
Запросіть у віконце сонце,
Залишіть його у долоньці…
Незнайомця.
Сумно, нудно?
Та візьміть акварелі й дрелі,
Намалюйте свій рай в оселі –
Це не трудно!
Все негоже?
Не щастить, і грошей негусто?
Та біда, коли в серці пусто
У день божий!
Злість, недоля?
Своє щастя хапай на плечі,
Та шепчи йому ніжні речі –
Без контролю!
Душа не зігріта ?
Одягніться в кохання зрання,
Та здійсніть хоч одне бажання –
Не ждіть літа!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701147
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.11.2016
автор: Олена Жежук