Спогади про Жар-Птицю

По-справжньому  його  любила
Серденьком  наляканої  птиці...
Палала  я,  в  обіймах  мліла  -
Злітала  ввись,  немов  Жар-птиця!

Пройшла  причудлива  пора,
Згадалось  губ  його  зізнання,
Що,  наче  дотиком  пера,
П'янили  душу  від  кохання.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701174
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2016
автор: Aleksandra