Сидить мій онучок та міркує-
Легко нікому в житті не буває.
У мами і татка свої турботи,
Ходити мусять вони на роботу.
Гроші потрібно їм заробляти,
Щоб діточок змогли годувати.
У стареньких же своя проблемка-
Пенсія у них така маленька
І змушені вони мудрувати,
Де б іще грошей їм дістати.
А школярам уроки треба вчити
І аж півдня за партою сидіти.
Та повинні таки вони терпіти,
Щоб вчителі змогли чомусь навчити,
А у маленьких наших діточок,
Скажу, тут історія своя,
Вони ходити мають у садок,
Майже,кожнісінького дня.
Тож життя без турбот не буває,
Хтось постійно кудись поспішає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701193
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.11.2016
автор: Анфиса Нечаева