В давно полишену будівлю – і завітали хазяї.
Й вночі, із даху – їм, в мансадру, як стали стукать хтось...Дощем?
Пан взяв драбину – й на горище, де спав замерзлий водостік...
Там – дитинча білявки, ви́вірки... «Ось, хто нас голосно товче!»
...Питала жіночка, ізранку: «Ти щось зробив їм? Де вони?»
Їй - чоловік: «Десь пострибали під інші стріхи, рижуни́».
Й не знала – плакати, чи дійсно ...попереносила малят
У більш безпечне місце - білка, подалі, зразу, звідселя –
Таких сліпеньких, глухих й голих, за час – морквя́них скакунят...
18.11.16 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701239
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 18.11.2016
автор: Юхниця Євген