Не буду скаржитись на долю!
Усе, що треба в мене є.
Чого нема - оте, насправді,
Для мене просто незначне.
Щасливі миті завжди поруч,
Вони в малих, простих речах,
Я їх не бачила й від того
Важким ставав простий мій шлях.
Дійшла до краю, зрозуміла,
Що все лише в моїх руках,
Про що я мріяла, хотіла
Не варте було моїх втрат.
Тепер не дряпаюсь наго́ру,
Не хочу більше аніж є,
І дякую щоденно Богу
За кожну мить, що Він дає.
13. 01. 2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701355
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.11.2016
автор: Оксана Лазар