Розкажи мені, любий, де ходив, де блудив,
Що одну мене любиш, а її не любив.
То горілка проклята,(я її не прощу),-
Захотілося свята, а не тільки борщу...
Ну а потім не зчувся, як гречки толочив,
Як про вірність забувся – меду грішного пив.
А прокинувся рано – поряд лань молода:
Вже чужа, не жадана, синьоока біда.
Що ж ти очі ховаєш? Я повірю, прощу!..
- Ти сама, мила, знаєш… Насипай вже борщу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701361
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2016
автор: Ніна Третяк