Знаєш, в чому різниця між мною і всіма решта?
Коли кинують твій Всесвіт - я триматиму останню зорю.
Любов - згусток спогадів, який помирає врешті,
Якщо ти не зворушиш хвилю, не чекаєш прибою,
З м"ясом не вирвеш - "люблю".
Всі ми тихі примари свого чарівного міста.
Ми снуєм лабіринтами. Шовкопряди, що в"яжуть петлю.
Ти прийшов і пішов, залишаючи місце, зрештою,
На яке ще не скоро інший поставить ступню.
І коли я дивлюся на руки, то завважую нові лінії -
Перші паростки щемних майбутніх надій.
Наші діти могли би біліти, як водяні лілії, а чорніють
Обвуглені рештки наших нездійснених мрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701401
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2016
автор: Єва Lemberg