Джузеппе Верді, Набукко: Дія 4, сцени 2 і 3

СЦЕНА  2
Абдалло,  вавилонські  воїни  і  решта

АБДАЛЛО
Куди  спішиш,  Пане?

НАБУККО
Не  стримуй...

АБДАЛЛО
Бажаєш  вийти,
бо  тут  лиш  кривду  твій  розум    може  мати?

ВОЇНИ
О,  всі  ми  тут,  тебе  щоб  захищати!

НАБУККО
(до  Аабдалло)
Що  кажеш  ти?..  Мій  розум  
більше  не  в  тумані...
Абдалло,  дай  меч  мій,  дай  меч  мій  царський...

АБДАЛЛО
(здивований  і  радісний)
Ось  він,  мій  царю,  щоб  вернути  твій  трон!...

НАБУККО
Спасти  Фенену  хочу!

АБДАЛЛО  І  ВОЇНИ
Впадуть,  впадуть  всі  зрадники
як  сарана  (сарана)  на  землю!
З  тобою  ми  побачимо
над  нами  (над  нами)  сонця  схід!

(З  тобою  ми,  так,  ми  побачимо,
Так,  ми!  Так,  ми!  Так,  ми!
Так,  ми!  Так,  ми!  З  тобою  ми.
Йдімо!  Йдімо!  Так!  Ми  побачимо
над  нами  сонця  схід!
Йдімо!  Йдімо!  Так!  Ми  побачимо
над  нами  сонця  схід!
Ходім!  Ходім!  Ходім!  Ходім!)

НАБУККО
О,  воїни,  за  мною  йдіть,
розум  мій  для  дня  готовий,
я  у  вогні  небаченім  –  
цар  я  Ассирії  знову!
Від  блискавки  меча  мого
впадуть  лихі  (упадуть)  на  землю.
Ми  всі  побачим  сонячний
на  цій  короні  (короні)  блиск.
(Побачим  сонячний
на  цій  короні  блиск.
Побачим  всі  ми  сонячний
на  цій  короні  блиск,
на  цій  короні,  короні  блиск.
Побачим  всі  ми  сонячний
на  цій  короні  блиск,
на  цій  короні  блиск
Ах!  На  цій  короні  блиск)
Ходім,  (побачим  сонячний
на  цій  короні  блиск.
Ходім,  побачим  сонячний
на  цій  короні  блиск
Ходім!)

СЦЕНА  3
Висячі  сади,  як  і  в  третій  дії.
Захарія,  Анна,  Фенена,  жрець  Баала,  маги,  воїни,  народ.
Жрець  Баала  стоїть  під  перистилем  храму  біля  жертовника  спокути.  
Збоку  жертовника  біля  стопи  Баала  стоять  два  прислужники,  озброєні  сокирами.    
Печальна  траурна  музика  сповіщає  про  прибуття  Фенени  і  євреїв,  
засуджених  на  смерть.  Фенена  виходить  з  оточення  воїнів  і  магів.  
Біля  середини  сцени  вона  зупиняється  і  стає  на  коліна  перед  Захарією.

ЗАХАРІЯ
Йди!  Йди  з  пальмою  страждання,
йди,  юначко  безутішна,
довго  ти  була  в  вигнанні  –
край  твій  рідний  в  небесах...  йди  спішно!

ФЕНЕНА
О,  мені  вже  небо  відкрите!
І  душа  до  Бога  злітає...
Він  сміється  –  буду  жити
в  насолодах  вічних  раю!
О,  зірок  сіяння,  прощаюсь!
Я  з  Господнім  світлом  лишаюсь!
Із  оков  тяжкого  тіла
мчить  душа  вже  (мчить  душа  вже)  в  небеса!
(Мчить  душа  вже  в  небеса!
Душа  вже  в  небеса!
Мчить  душа  вже  в  небеса!
Душа  в  небеса!)

ГОЛОСИ
(ізсередини)
Слава  Набукко!

ВСІ
Якісь  крики  чути!

ГОЛОСИ
(ізсередини)
Слава  Набукко!

ЗАХАРІЯ
Обряд  має  збутись!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701516
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 19.11.2016
автор: Валерій Яковчук