Могутній дуб і той вмирає,
Коли коріння гризуть миші.
Так Україна знепадає -
Почуйте, як шкребуть у тиші.
Кожну секунду, кожен час
Гризе щуряча підла зграя,
А дуб мовчить, хоча він в нас…
Чому щурів тих не вбиваєм?
Нема закону про щурів?
Той що, ми будемо чекати?
Чи може мізків та голів?
Хай заганяють нас у хлів?
Хапай сокири і лопати!
І, нумо, бити тих тхорів!
Закони потім ще напишем -
Не для тхорів і не щурячі -
Людський закон: щоб дохли миші,
А не чекати смерть терпляче.
Народе, час робити вибір:
Або у бій, або у яр,
Ти пан собі, чи раб і злидар?
Є в нас один закон — КОБЗАР.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701681
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.11.2016
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)