А життя навкруги
Вирує,
Гордим помахом крил
Чарує
Білих лебедів,
Що над хатою,
Понад грушею,
Над крислатою,
В теплих променях
Дива-сонечка,
Понад луками,
Понад полечком,
Де димить-цвіте
Жовте жито.
Скільки скоєно!
Пережито…
Скільки різних людей
Побачено
На шляху своїм
І… пробачено!!!
Бо життя – то від слова
«Жито»,
Тож по правді нам
Треба жити.
І життя в нас одне -
Єдине,
Будь же гідним звання
Людини!
4.06.2012.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701716
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.11.2016
автор: Ганна Верес