А я просто люблю цей дощ,
Що на вікнах мов сльози стікає.
Я знаю, що це все біль неба,
Яке сльози дощем розливає.
Моє небо тріснуло навпіл,
Того дня, тої самої миті.
Коли два силуети... Назавжди....
Досі боляче це говорити.
Наші душі, омиті дощем,
Назавжди заблукали у світі.
Не повернемось більше в "Едем"
Бо ключі ми змогли загубити.
А я просто люблю цей дощ,
Бо ти в серці моїм залишився.
Я навчилася вірить в дива,
Коли вперше долоні торкнувся.
Я навчилась любити цей світ,
Бо у ньому є ти, і небо.
На заплаканих вікнах дощем,
Я завжди пригадаю про тебе
Ми лишились з тобою одні,
Хоча души навіки з'єднали
І коли ти побачиш дощ,
Знай це я так тебе обіймаю.
НАДІЯ КИШЕНЯ 21.11.2016.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701855
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2016
автор: КОЛЮЧКА