Схиблений на каві
Я трохи схиблений на чорній каві,
але це краще аніж був би наркоман,
однак, є й інші прояви цікаві,
як вип’ю кави, зразу ніби графоман.
Спокуслива й зваблива чорна кава,
враз збуджує усі мої думки,
і починається звичайна справа,
складаю знов віршовані рядки.
(знову складаю вірші залюбки)
До слова слово, до рядка рядочок,
так кожний день складаються вірші,
і я до часу ставлю їх в куточок,
потім шліфую у нічній тиші.
Їх назбиралось вже таки багато,
чекають свого часу по кутках,
заполонили мов чужинці мою хату,
неначе привиди блукають, просто жах.
Я може забагато кави п’ю,
от вже і привиди блукають по квартирі,
я її зрадити не можу, бо люблю,
та й з привидами я живу у мирі.
Доволі просто разом з ними жити,
їсти не просять, місця не займають,
себе поводять як слухняні діти,
про них сусіди навіть і не знають.
І я ніколи і нікому не скажу,
про ці покинуті віршовані рядочки,
вони для мене як сини і дочки,
як прийде час, то може й покажу.
А поки знов приготував горнятко кави,
п’ю й насолоджуюсь дарунками життя,
от знов римовані рядки віршиком стали,
треба й його довести до пуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701992
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 21.11.2016
автор: Harry Nokkard