Приходять сюди щовечора,
у єдину тиху кімнату,
рахувати скрипучі припливи
океану поту
і важкої роботи.
Щораз упираються в межі,
мозолями малюють нові.
Яка вага тисне шипами,
що її підіймають
дитячі тіні?
Кілограми тротуарних образ
обростають чавунними м'язами.
Угору! Цей келих за вас!
гострі словом,
глибше зламані.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702084
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 22.11.2016
автор: Олександр Жилко