Люди кажуть, на Іллю купатися не можна, бо втопишся!
Сталося зі мною це на свято Пророка Божого Іллі.
Приїхали до нас родичі з Дніпра.
Ну як то кажуть приїзд замочити треба, та й день народження моєї бабусі якраз в цей день був (Царство їй Небесне).
Посиділи добре, випили багато. Оскільки я за кермом, то мені тільки мінералка.
Погода спекотна, вирішили піти на річку. Пропонуємо йти на тихе місце, де людей не багато, і до того ж там течією намило добру піщану косу! Деінде глибина була там по коліно! Краса! Якщо у воді змерз, туди вийшов і грієшся на сонечку.
Вирішено, йдемо туди!
Вода манить до себе своєю прохолодою!
Мене як тверезого відправляють прочистити від трави прохід до середини, і подивитися глибину!
Заброджу поступово в воду, проривати прохід. Все глибше і глибше ...
І ось між мною і чистою ділянкою не більше і метра. Вирішив переплисти залишок трави і постояти на косі.
Перепливаю я траву, чистий і немов золотий пісок світиться підімною ...
Намагаюся стати на ноги, а глибина величезна, пропливаю трохи далі - все одно глибина з головою.
Воно мабуть течією як намило косу, так і легко злизало її.
Поки шукав мілину і боровся з течією, я добряче втомився. І з прорваного мною проходу мене вже далеко знесло.
До пляжу нижче за течією я міг не допливти - сили вже ні ті! Вирішено було прориватися крізь траву! Повернув я до берега, проплив метр, а далі плисти не можу! Трава ноги геть сплутала!
Добре, що я свого часу навчився триматися на воді тільки за допомогою рук.
Отже тримаюся я на воді як поплавок з останніх сил, ногами намагаюся виплутатися. Минуло від трьох до п'яти хвилин мого поки я звільнився. І нарешті, свобода !!!
Лягаю на воду, піднімаю схрещені ноги над водою, і потроху випливаю за допомогою одних лише рук. На березі я впав на траву і довго лежав відсапуючись.
У той день більше я в воду не заходив!
Тільки через пару годин я розповів, що ледве не потонув.
Ось і не вір потім того, що люди говорять.
Через якийсь час починаєш усвідомлювати те, що сталося. Що б було, якби я тоді не виплив, ну мені б тоді було напевно все одно, а що б було з рідними і близькими, як би склалася їхня доля ...
Від смерті ні втечеш, ні сховаєшся. Але і квапити її не потрібно ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702105
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2016
автор: kleshenko