пронеси мене повз своє житття, мов християни в серцях Ісуса
залиш по собі на тілі моєму присмак
твоє існування знак:
той білий кіт на фоні грязного снігу і
я зменшую кількість до однієї в основі,
себто вершині - перевернута призма
хто зна, чи все повториться ніби вчора
сансара існує, він навіть звучить як жінка
ти знову не прийдеш на вісім
я знову пройду сімсот метрів
запалю й почуюся вільним
а Анна стоятиме і Анну триматиме купол
вона хотітиме в небо
та в небо не можна - служба
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702136
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2016
автор: NazarCrash