Припорошені снігом троянди ,
Як гарячий вогонь палають.
В білому сніговому пуховику
Теплом своїм, себе зігрівають.
Ці троянди червоно-гарячі.,
Як символ великого кохання ,
А стебла їх зелені і колючі,
Як символ гіркого страждання.
Я зірву ці червоні троянди,
Від білого снігу їх обтрушу ...
І пробачу усе-усе на світі.
Колючки, що між нами, обірву.
- Ти пробач за недоспані ночі!
Пробач! За сумні карі очі твої.
Ти прийми ці троянди від мене,
Бо, ти найдорожча у світі мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702163
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2016
автор: dashavsky